Кримінальна відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди

Розглянемо порядок та принципи залучення осіб до Кримінальну відповідальність за пропозицію Неправомірне вигоди, згідно норм чинного законодавства.

Законодавче регулювання відповідальності

Кримінальним кодексом України (КК України) передбачено декілька статей про кримінальну відповідальність за пропонування неправомірної вигоди. Вони відрізняються особою, якій цю вигоду пропонують, тобто таку вигоду можуть пропонувати службовій особі органу влади, службовій особі юридичної особи приватного права так і особі, що надає публічні послуги (аудитор/нотаріус):

• Ст. 354. Підкуп працівника підприємства, установи чи організації (пропозиція чи обіцянка працівникові підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, або особі, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, надати йому (їй) або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення працівником будь-яких дій з використанням становища, яке він займає, або особою, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи);
• Ст. 368-3 ККУ Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (Мається на увазі пропозиція чи обіцянка службовій особі юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди або прохання її надати за вчинення зазначеною службовою особою дій чи її бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи);
• Ст. 368-4 ККУ Підкуп особи, яка надає публічні послуги (мається на увазі Пропозиція чи обіцянка аудитору, нотаріусу, оцінювачу, іншій особі, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але провадить професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг, у тому числі послуг експерта, арбітражного керуючого, приватного виконавця, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді (під час виконання цих функцій), надати йому/їй або третій особі неправомірну вигоду);
• Ст. 369 ККУ – Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища).

Кримінальна відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди

Всі ці статті дуже схожі в плані ознак злочинного діяння – суб’єктивної і об’єктивної сторони, тому пропонуємо розібрати цей злочин на прикладі найпоширенішої ситуації, а саме ст. 369 –пропозиція неправомірної вигоди службовій особі

Об’єктивна сторона цього злочину характеризується трьома альтернативними діями:

• пропозицією надати неправомірну вигоду;
• обіцянкою надати неправомірну вигоду;
• наданням такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Про поняття “пропозиція” і “обіцянка” зазначено п. 3 примітки до ст. 354 КК України.

Так, під пропозицією у статтях 354, 368, 368–³-370 слід розуміти висловлення працівнику підприємства, установи чи організації, особі, яка надає публічні послуги, або службовій особі наміру про надання неправомірної вигоди, а під обіцянкою – висловлення такого наміру з повідомленням про час, місце, спосіб надання неправомірної вигоди.

В обох випадках фактично йдеться про криміналізацію злочинного наміру винної особи. Висловлення наміру про надання неправомірної вигоди може бути здійснене усно, письмово, за допомогою електронної пошти, мобільного зв’язку тощо. Способи вчинення злочину на кваліфікацію вчиненого не впливають.

Сама неправомірна вигода – це грошові кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав.

Надання неправомірної вигоди – це її передавання службовій особі (способи можуть бути різними – безпосередньо, через посередника, поштою, переказом грошей на банківський рахунок тощо – і на кваліфікацію не впливають).

За суттю об’єктивна сторона даного злочину вичерпується лише фактом пропозиції, обіцянки надати неправомірну вигоду або надання такої вигоди. Тому для кваліфікації вчиненого не має значення:

• хто є власником матеріальних благ, що пропонуються, обіцяються або передаються як неправомірна вигода, – той, хто вчиняє окреслені злочинні дії, або інші особи;
• діє він з власної ініціативи або від імені (за дорученням, на прохання) і в інтересах інших осіб;
• є ці особи фізичними чи юридичними.

У разі коли службова особа дала підлеглому вказівку домагатися матеріальних благ, пільг чи переваг шляхом підкупу інших службових осіб, виділила або розпорядилася виділити для цього кошти чи інші цінності, надала законного вигляду виплатам у випадках надання неправомірної вигоди в завуальованій формі тощо, то в її діях наявний склад злочину, передбачений ст. 369 КК України.

Якщо ж службова особа лише рекомендувала підлеглому домагатися благ, пільг чи переваг у такий спосіб, її дії можуть кваліфікуватись як підбурювання до пропозиції, обіцянки або надання неправомірної вигоди, а відповідальність за цей злочин несе той працівник, який, виконуючи таку рекомендацію, запропонував, пообіцяв або надав неправомірну вигоду іншій службовій особі.

Передбачений ст. 369 КК України злочин є закінченим з моменту, коли винний лише запропонував чи пообіцяв надати неправомірну вигоду службовій особі, а остання усвідомила цю інформацію або коли службова особа прийняла хоча б частину наданої неправомірної вигоди (формальний склад).

Якщо службова особа відмовилася прийняти запропоновані, обіцяні чи надані їй гроші, цінності, послуги або з якихось причин не отримала неправомірну вигоду, дії того, хто намагався її надати, належить кваліфікувати як замах на вчинення злочину.

Із суб’єктивної сторони передбачений ст. 369 КК України злочин характеризується лише прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 369 КК України) є вчинення діянь, передбачених ч. 1 аналізованої статті, повторно.

Особливо кваліфікований склад аналізованого злочину має місце у разі:

• вчинення діянь, передбачених частиною 1 або 2 цієї статті, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб (ч. З ст. 369 КК України);
• вчинення діянь, передбачених частиною 1, 2 або 3 цієї статті, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або організованою групою чи її учасником (ч. 4 ст. 369 КК України).

Визначення понять “службова особа, яка займає відповідальне становище” і “службова особа, яка займає особливо відповідальне становище” наведено у пп . 2 і 3 примітки до ст. 368 КК України.

Так, службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-2, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України “Про державну службу” належать до категорії “Б”, судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у статтях 368, 368–², 369 та 382 цього Кодексу є:

1. Президент України, Прем’єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів, члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник та заступники, члени Центральної виборчої комісії, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Директор Національного антикорупційного бюро України, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники, Голова Конституційного Суду України, його заступники та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, його перший заступник, заступники та судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їх заступники та судді вищих спеціалізованих судів, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступники, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступники, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник та заступники, радники та помічники Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України;
2. особи, посади яких згідно із статтею 6 Закону України “Про державну службу” належать до категорії “А”;
3. особи, посади яких згідно із статтею 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” віднесені до першої та другої категорій посад в органах місцевого самоврядування.

Особа, яка запропонувала, пообіцяла або надала неправомірну вигоду, звільняється від кримінальної відповідальності за злочини, передбачені статтями 354, 368–³, 368–⁴, 369, 369–² цього Кодексу, якщо після пропозиції, обіцянки чи надання неправомірної вигоди вона – до отримання з інших джерел інформації про цей злочин органом, службова особа якого згідно із законом наділена правом повідомляти про підозру, – добровільно заявила про те, що сталося, такому органу та активно сприяла розкриттю злочину, вчиненого особою, яка одержала неправомірну вигоду або прийняла її пропозицію чи обіцянку. Зазначене звільнення не застосовується у разі, якщо пропозиція, обіцянка чи надання неправомірної вигоди були вчинені по відношенню до осіб, визначених у частині четвертій статті 18 цього Кодексу. (мається на увазі службові та посадові особи іноземних держав та міжнародних організацій).

Покарання за злочин:

• за ч. 1 – штраф від 500 до 750 н.м.д.г., або обмеження волі на строк від 2 до 4 років, або позбавлення волі на той самий строк;
• за ч. 2 – позбавлення волі на строк від 3 до 6 років із штрафом від 500 до 1000 н.м.д.г., з конфіскацією майна або без такої;
• за ч. З – позбавлення волі на строк від 4 до 8 років з конфіскацією майна або без такої;
• за ч. 4 – позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої.

Ну, і саме цікаве – мінімальний розмір вигоди, який пропонується і за який може бути встановлена відповідальність – законодавством не визначений! Формально, це можуть бути і цукерки. Інтернет просто розривають статті на цю тему. Звісно тут має місце малозначність, тому вигода повинна бути дійсно великою.

Популярні послуги:

• Представництво інтересів в суді
• Складання договорів
• Реєстрація змін до установчих документів
• Реєстрація прав інтелектуальної власності
• Супровід виконання судових рішень

отправьте заявку и мы бесплатно ответим на ваши вопросы

If you are human, leave this field blank.

Имя *

Телефон *

Сообщение

reCAPTCHA