Загальні умови та правила провадження торговельної діяльності суб’єктами роздрібної торгівлі, що провадять підприємницьку діяльність на території України визначаються Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 №833 (далі – Порядок провадження торговельної діяльності).
Відповідно до п. 3 та 5 цього Порядку провадження торговельної діяльності:
- торговельна діяльність провадиться суб’єктами господарювання у сфері роздрібної та оптової торгівлі;
- суб’єкт господарювання провадить торговельну діяльність після його державної реєстрації, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності відповідних документів дозвільного характеру та ліцензії.
Іншими словами, для здійснення роздрібної торгівлі потрібно буде зареєструватись як фізична особа – підприємець, обрати систему оподаткування та види економічної діяльності.
Слід звернути увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII – було скасовано збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, і внесені відповідні зміни до ПКУ. Тобто, із січня 2015 року отримувати торгові патенти не потрібно.
Відповідно до п.п. 6-8 вищенаведеного Порядку, торговельними об’єктами у сфері роздрібної торгівлі є: зокрема, павільйон; кіоск, ятка; палатка, намет; лоток, рундук; склад товарний; крамниця-склад, магазин-склад.
Вимоги до організації дрібнороздрібної торговельної мережі, її приміщень та обладнання встановлено Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затвердженими наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 08.07.1996 №369 (далі – Правила №369). Відповідно до п. 3 цих Правил роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу є однією із форм позамагазинного продажу товарів, при якій приміщення не мають торговельного залу для споживачів; продаж товарів здійснюється через: пункти некапітальної забудови – кіоски, ларі, ларки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати; засоби пересувної мережі – автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо.
Отож, роздрібна торгівля з продажу товарів може здійснюватися за допомогою пунктів некапітальної забудови та засобів пересувної мережі. Візок – є засобом пересувної мережі.
Чи потрібно отримувати дозвіл на торгівлю з візка
Для визначення необхідності отримання дозволу органу місцевого самоврядування для здійснення торгівлі за допомогою візка слід звернутись до наступних нормативно-правових актів.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 16 Закону забороняється самовільно встановлювати торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо. Тобто наявна заборона без дозволу органу місцевого самоврядування встановлювати пункти некапітальної забудови, такі як торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.
Відповідно до пп. 9.6.14 п. 9.6 Правил благоустрою міста Києва затверджено рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 на території об’єктів благоустрою забороняється самовільно розміщувати засоби реклами, тимчасові споруди та малі архітектурні форми. П. 13.2.5. цих Правил передбачає, що малі архітектурні форми та тимчасові споруди, які розміщені (встановлені або збудовані) без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, з відхиленням від проекту, вважаються самочинно розміщеними малими архітектурними формами та тимчасовими спорудами і підлягають демонтажу за кошти особи, що здійснила встановлення, у терміни, визначені в приписі Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва. Таким чином, слід визначити чи належить візок як засіб пересувної мережі до тимчасової споруди.
Відповідно до п. 30 Порядку провадження торговельної діяльності зі Змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 136, продаж продовольчих товарів, готових до вживання, а також тих, що швидко псуються, інших продовольчих товарів (у тому числі овочів і фруктів) за межами торговельного приміщення (виїзна, виносна торгівля) здійснюється із розміщенням тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності відповідно до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” (замість слів «у відведених для цього місцях за наявності у суб’єкта господарювання дозволу на розміщення пересувних малих архітектурних форм») за умови дотримання встановлених для таких товарів температурного режиму зберігання і санітарних норм.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності (далі – ТС) – одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Розміщення ТС здійснюється відповідно до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 N 244 (далі – Порядок N 244).
Відповідно до Порядку N 244, пересувна ТС – споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей, у якій може бути розміщене торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності. Підставою для розміщення ТС є паспорт прив’язки ТС
(п. 2.1 Порядку). Для отримання паспорту слід спершу отримати висновок про відповідність намірів встановлення ТС. Цей Порядок визначає необхідність отримання висновку про відповідність намірів встановлення ТС та паспорт прив’язки ТС на встановлення ТС. Відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви (п. 2.4 Порядку). Паспорт прив’язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви (п. 2.7 Порядку).
Отже, аналізуючи норми законодавства, слід зробити висновок про те, що візок не належить до пересувної ТС у розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку N 244, так як немає ознак характерних для ТС, що підтверджується судовою практикою.
Судова практика
Зокрема, справа № 813/3959/16 від 25 жовтня 2017 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69889586): позивач займається підприємницькою діяльністю з розповсюдження інформаційно-туристичної та краєзнавчої літератури і сувенірних товарів у м. Львові. Діяльність здійснюється за допомогою рухомої велорикші (спеціально обладнаного велосипеду), тобто з використанням пересувного обладнання. Суд враховує, що велорикша, за допомогою якої позивач здійснює свою господарську діяльність, не є пересувною тимчасовою спорудою в розумінні Порядку №244, оскільки вона перебуває в постійному русі та, відповідно, її неможливо закріпити на місцевості з оформленням паспорту прив’язки, що також підтверджується нормою ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
З вищенаведеного слід зробити висновок, що для провадження торговельної діяльності за допомогою такого засобу пересувної мережі як візок, суб’єкт господарювання зобов’язаний зареєструватись як фізична особа – підприємець, обрати систему оподаткування та види економічної діяльності. І так як візок не є ТС для провадження підприємницької діяльності, то суб’єкт не повинен отримувати дозвільні документи (висновок про відповідність намірів встановлення ТС та паспорт прив’язки ТС).
Популярні послуги:
- Абонентське обслуговування
- Електронна реєстрація бізнесу
- Реєстрація ТОВ в Україні
- Реєстрація ФОП
- Юридичні послуги для нерезидентів
