Перехід майна померлого до інших осіб є спадкуванням. Воно включає всі права і обов’язки (крім передбачених ст. 1219 ЦК України), що належали покійному человеку.
Спадщина вважається відкритою з дня смерті фізичної особи або дня оголошення його помершим. Місце відкриття – там, де він проживав на годину смерті. Спадкування буває: за заповітом і за законом. Громадяни і держава можуть стати спадкоємцями по заповіту і за законом, а юридичні особи виключно за заповітом. Спадкоємець може прийняти спадщину або відмовитися від неї.
За заповітом
Це коли спадкодавець висловив свою волю, з приводу того, кому переходить майно після його смерті. Заповіт – односторонній договір, згідно з яким права і обов’язки спадкоємців ґрунтуються на вільному волевиявленні дієздатного заповідача. Воно оформляється в письмовій формі, з підписом заповідача, і засвідчується нотаріусом (або іншою уповноваженою особою) .
Заповіт складається: на все майно або на його частини. Частка, що не входить в заповіт, успадковується по закону.
Заповідач може призначити спадкоємцем:
- Фізичну особу. Родинні зв’язки не мають значення.
- Юридичну особу.
- Державу (або місцеве самоврядування).
Автор заповіту має право позбавити спадкоємців за законом можливості володіти спадковим майном. Виняток становлять особи, які мають право на обов’язкову частку (неповнолітні і непрацездатні: діти, чоловік і жінка, батьки).
Заповіт визнається недійсним в суді за позовом зацікавлених осіб, якщо для цього є законні підстави.
По закону
Українським законодавством передбачена черговість спадкування, згідно якої наступники вступають в свої права. При наявності спадкоємця першої черги, наступні – не можуть розраховувати на спадок.
5 черг:
- діти, дружини і батьки;
- брати і сестри, дід і баба, внуки;
- тітки, дядьки, племінники;
- особи, які проживають однією сім’єю зі спадкодавцем останні 5 років;
- інші родичі та утриманці.
ГК передбачені випадки, коли черговість змінюється за договором між спадкоємцями або за рішенням суду.
Для прийняття спадщини встановлюється 6-місячний термін. Після закінчення цього часу спадкоємцям державна нотаріальна контора видає свідоцтво про право на законну спадщину. Видача свідоцтва на майно, що підлягає реєстрації, здійснюється нотаріусом після того, як буде проведена перевірка про наявність арешту або заборони.
Прийняття спадщини має безліч інших тонкощів, дізнатися про які можна на консультації у юриста.
